Симптоми та прояви

Експерти розробили систему класифікації, відому як CEAP*.  Система описує причини захворювання, розташування ділянки, що уражена, і механізми,  відповідальні за проблеми із судинами. Класифікацію CEAP можна використовувати для розпізнавання клінічного класу захворювання та визначення необхідності та термінів звернення до лікаря.

Акронім CEAP* означає:

  • Клінічні (C) – зовнішній вигляд вен;
  • Етіологія (E) – спадковість проблем;
  • Анатомія (A) – які вени задіяні у процесі;
  • Патофізіологія (P) – напрямок кровотоку (нормальний або патологічний) і наявність блоків для кровотоку.

Павутиноподібні вени (С1)

Виглядають як вени розміром з волосину людини. Можуть з'явитися у будь-якому місці на ногах.

  • Ширина вен приблизно 0,5 – 1 мм.
  • Судини часто пов'язані одна з іншою.
  • Вени можуть бути червоного або фіолетового кольору.

Варикозне розширення вен (C2)

Вени, які виступають над шкірою.

  • Ширина вен приблизно 2 – 4 мм.
  • Вени зазвичай синього/зеленого кольору.
  • Можуть бути присутні й інші симптоми: біль і важкість у ногах.

Набряк без змін з боку шкіри (C3)

Одним з найпомітніших ознак захворювання є набряк, переважно в області гомілковостопного суглоба. Набряк викликаний збільшенням об’єму міжклітинної рідини. На ранніх стадіях захворювання є біль. Зазвичай протягом ночі набряк зникає.

Зміни з боку шкіри, пігментація (С4)

Зміни пігментації найчастіше проявляються потемнінням шкіри, що викликане проникненням еритроцитів та гемоглобіну з кровоносних судин у підшкірну клітковину. Здебільшого пігментація з’являється в області гомілковостопного суглоба, але може також поширюватися на гомілку та стопу. Хронічне запалення шкіри і підшкірної клітковини на пізніших стадіях призводить до розвитку фіброзу й гіпопігментації шкіри. Ліподерматосклероз (загрубіння м'яких тканин) і білуватий колір шкіри (біла атрофія) є ознаками прогресування і важкого хронічного захворювання.

Венозна виразка (загоєна C5/активна C6)

Виразка – це порушення цілісності шкіри, яке через деякий час загоюється (так звана загоєна виразка) або не загоюється (активна виразка).